14 липня 2026 року прем’єр-міністр Болгарії Румен Радєв заявив, що країна виходить зі складу «коаліції охочих» і не братиме участі в коаліції, яка наполягає на продовженні фінансової та військової допомоги Україні. За його словами, врегулювання конфлікту полягає не в його продовженні військовим шляхом, а у сильній дипломатичній місії, яка покладе край ескалації. Прем’єр відкинув звинувачення у проросійській позиції та заявив, що виступає за «прагматичні» відносини з кремлем.
Хронологія кроків напередодні Паризької зустрічі
Болгарія брала участь у попередніх засіданнях «коаліції охочих», але не мала представника на останній зустрічі, яка відбулася 13 липня в Парижі. Президент Франції Емманюель Макрон запросив Радєва на цю зустріч, проте той відмовився. Того самого дня Україна, Данія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія, Швеція та Велика Британія підписали декларацію про створення Антибалістичної коаліції — 10 країн-учасниць. Радєв дистанціювався від цього формату, заявивши, що «рішення, що впливають на нашу колективну безпеку, приймаються в іншому форматі, в іншому місці» — в межах ЄС та НАТО.
Військова допомога та реакція Києва
Міністр оборони Болгарії Димитар Стоянов раніше заявив, що країна більше не постачатиме військову допомогу Україні. Речник МЗС Георгій Тихий зазначив, що Україна не отримує безплатної військової допомоги від Болгарії, а оборонна співпраця відбувається на комерційній основі. Радєв повідомив, що країна вичерпала можливості військової допомоги Україні, але могла б допомагати у ремонті техніки. З моменту вступу на посаду в травні він призупинив надання військової допомоги Україні, хоча й не зупинив продаж зброї Києву.
Залишити відповідь