5 жовтня 2026 року NV та УНІАН опублікували матеріал Bloomberg, у якому Францію за десятиліття президентства Еммануеля Макрона названо «найслабшою ланкою Європи». Видання пов’язує це з різким зростанням державного боргу, політичною нестабільністю та втратою довіри інвесторів і характеризує фінал економічного управління Макрона як «хаотичний».
Підтверджена послідовність подій
- На початку президентства Макрона уряд послабив трудове законодавство та знизив податки для бізнесу; економіка зростала більш ніж на 2%, рівень безробіття та бюджетний дефіцит скорочувалися.
- У 2018 році плани підвищити податки на пальне спровокували протести «жовтих жилетів»; влада спрямувала понад 10 млрд євро на податкові послаблення та додаткові виплати.
- Державні витрати зросли через пандемію COVID-19 та енергетичну кризу; за оцінкою Рахункової палати Франції, антикризові заходи у 2020–2022 роках коштували близько 190 млрд євро, а подолання енергетичної кризи — приблизно 72 млрд євро.
- У 2022 році прихильники Макрона втратили парламентську більшість; дострокові вибори 2024 року посилили фрагментацію парламенту.
Бюджет без більшості та позиція Лекорню
Уряд прем’єр-міністра Себастьєна Лекорню, що діє без парламентської більшості, призупинив пенсійну реформу Макрона та продовжив дію податку для великих компаній, який спочатку планували як тимчасовий, щоб уникнути вотумів недовіри під час бюджетного процесу. Перед Францією стоїть завдання ухвалити бюджет, який скоротить дефіцит і переконає фінансові ринки у здатності влади стабілізувати державні фінанси на тлі зростання вартості обслуговування боргу. Точний рік цих рішень Лекорню у джерелах різниться: NV називає 2025 рік, УНІАН описує їх як такі, що відбулися «минулого року».
Залишити відповідь